Українська

Легендарну чорногірську обсерваторію відновлюють

Слон

Уже понад 70 років височіє на Чорногорі в Українських Карпатах справжня «гуцульська піраміда» – астрономо-метеорологічна обсерваторія. Нині від цієї легендарної споруди – одні руїни. Важко навіть уявити, що колись тут, на 2028 м над рівнем моря,  жили й працювали люди, влаштовували урочисті прийоми, досліджували космічні галактики, фотографували небесні світила…

    Старі велетенські смереки на підйомі до Чорної гори хитаються, наче перешіптуються. В’ється стрімка стежина, стелиться густий жереп, а онде видніється всипана химерними каменюками сама вершина, на ній – Білий Слон. Саме так у народі прозвали астрономо-метеорологічну обсерваторію, зведену тут ще 1938 року. У люті морози споруда обростає снігом і льодом так, що здається, ніби то справді слон біліє.
    На самій Чорногорі вітри аж гудуть, а хмари містично закручуються довкола обсерваторії. Не дарма місцеві мешканці прозвали вершину Попіваном – бо, кажуть гуцули, дуже вже «попіває», себто співає. Легенд, пов’язаних із горою, у тутешніх людей чимало. Одні оповідають, що колись вершина була святилищем древньослов’янського бога Чорнобога. Інші кажуть, наче колись пас тут овець славетний опришок Олекса Довбуш. Месник побачив на камені чорта і одним пострілом вбив його. А кров нечистого, чорна, як смола, розтеклась по всій горі – від того старожили її Чорногорою і прозвали.
    Інші «чорноту» Попа-Івана пов’язують із густими заростями темно-зеленої сосни. Вірники ж заперечують: то все на честь попа Івана, котрий жив колись на Гуцульщині і разом із горянами на Купала збирав цілюще зілля. Ще й скеля тут зосталася, котра здалеку попа в рясі нагадує. А гуцули донині на купальські свята на вершину деруться, аби відшукати чудотворну квітку папороті. Одне слово, на містичній місцині «народився» Білий Слон.

«Пекельне» будівництвоСлон

То був 1935 рік. Варшавська обсерваторія уже геть не влаштовувала польських науковців – місто росло, і проводити наукові дослідження ставало не можливим. Почали думати: де б то звести нову астрономічну «колиску»? Обирали поміж Говерлою і Попіваном і, врешті, зупинилися на останній горі. Проектували майбутню обсерваторію архітектори Ян Погоський та Казимир Марчевський. Поляки купили землю в тутешніх її власників Шкрібляків і почали будувати.
   Гуцули, котрі власноруч зводили обсерваторію, називали ту працю пекельною. Камінь-пісковик, цемент, воду, скрині з частинами куполу люди тягли на своїх плечах і з поміччю коней-«гуцуликів». Лише один підйом на вершину займав зо три години. Хто не встигав спуститися до вечора, лишався тут ночувати. Згадували, що студінь уночі страшна була, то ж нерідко селяни хворіли й помирали після недуги.
   І ось на вершині з’явився будинок у формі латинської літери «L» із табличкою «Обсерваторія астрономо-метеорологічна імені маршала Йосифа Пілсудського Ліги протиповітряної оборони Польщі». На споруді – башта з 6-метровим куполом, ротонда, звідкіля автоматично «висовувався» телескоп. 5 поверхів із сучасного івано-франківського боку, 2 – із закарпатського. 43 кімнати, 57 вікон. Павільйон, кімнати, кухня, їдальня, світлиця, вітальня, приміщення з радіостанцією, зал з метрологічними інструментами, котельня, акумуляторна, господарські прибудови – важко навіть уявити усе це на висоті 2028 м! З поштою було найважче, втім і тут «викрутилися» – листи доставляв навчений панський пес. Найбільше гуцулам запам’ятався мідний купол – кажуть, виблискував, як друге сонце.Слон
    Урочисте відкриття обсерваторії у 1938-му стало мало не національним святом – прибули високоповажні особи з Польщі та чимало знаних польських та українських науковців. Ще б пак, адже у ті часи науково-дослідний центр на Попі-Івані вважався одним із найкращих у Європі. Подібних обсерваторій у світі було всього ще п’ять. Тут уперше сфотографували чотири планети нашої сонячної системи і запустили спостережні радіозонди.
    Та не довго судилося проіснувати Білому Слону. Розгорілася Друга світова війна, німці окупували Польщу, а Галичину зайняли червоноармійці. Обсерваторію почали розбирати на частини – дещо вивезли до Угорщини та Австрії, щось «перепало» Львівському університету. Решту спалили або покрали. Зосталися одні голі стіни.
   
Погоду, душ, кліматотерапію?..

Нині Чорногора вабить затятих туристів зусібіч. Мандрівники підіймаються послухати «попівання» дужих вітрів та поблукати легендарною обсерваторією із закарпатських Лугів на Рахівщині та із Дземброні чи присілка Зелена на Івано-Франківщині.
Задумів та версій щодо можливого подальшого використання обсерваторії нині є чимало. Одні й досі вважають, що у підземеллі Білого Слона замасковані бомбосховище і цілий аеродром, й що десь-таки в одній із каменюк будівлі ховається спеціальна кнопка. А якщо її натиснути, то гора… «розсунеться».
Астрономи і метрологи називають усі розповіді про кнопку та бомбосховище байками і не проти того, аби повернути обсерваторії її колишню славу. Адже колись тут давали точні дані про погоду, а гора вважалась унікальним місцем для астрономічних і метеорологічних спостережень. Туризмознавці ж пропонують організувати тут цілий туристичний осередок, де можна і душ прийняти, і добряче виспатися, і смачно поїсти. А медики б залюбки використали природні багатства Чорногори з лікувально-оздоровчою метою, адже дослідили: тутешні фіторесурси дозволяють проводити кліматотерапію та бальнеологічне лікування..

2-мільйонний порятунок

І хоча нині про обсерваторію на Чорногорі мало що нагадує, втім самі стіни будівлі збереглися в доброму стані. Торік наприкінці липня піпіванському «міцному горішку» вирішили повернути статус провідного науково-дослідного центру. Не словом, як це робилося упродовж майже 20-ти останніх років, а ділом. Втім, Закарпаття, на території якого «слоник» також «біліє», до міжнародного проекту мало причетне.
Прикарпатський національний університет і Варшавський університет за підтримки Міністерства культури й національної спадщини Польщі взялися відновлювати славетного Білого Слона. Колишню обсерваторію почали консервувати: перекрили дах, замурували вікна і дверні отвори. Два-три роки споруду «сушитимуть» і тільки потому розпочнуть інші будівельні роботи. Повністю «воскресити» об’єкт науковці і студенти планують до кінця липня 2015-го. Перший етап відновлення обсерваторії обійдеться Польщі й Україні в 100 тисяч доларів. Аби цілковито реалізувати задумане, необхідно 2 мільйони доларів – для цього  збираються залучити грантові кошти в рамках програм транскордонної співпраці з ЄС. Тож, імовірно, уже зовсім скоро Білий Слон таки прокинеться від тривалої «сплячки».

Надія Вишневська