Українська

 

Дайвінгіст

    Дайвінг
   
    Що й казати: для більшості повною несподіванкою може виявитися той факт, що у нашому гірському (і аж ніяк не морському!) краї живе і активно розвивається такий вид екстремального дозвілля як дайвінг. Та що там! Ми навіть маємо власну федерацію підводних видів спорту! Очолює її сертифікований дайвер із багаторічним стажем Сергій Дмитрієв.

    Пан Сергій розповідає, що на Закарпатті культивують три напрямки підводних видів спорту: дайвінг, фрідайвінг та підводну риболовлю. Для першого обов’язкова наявність аквалангів, а от для решти достатньо мати пірнальну трубку та маску.
    В основному закарпатські дайвери пірнають у водоймах кар’єрного типу: до прикладу, на радванському кар’єрі в Ужгороді, у Дідові, на хустському кар’єрі, а також на Теребле- Ріцькій ГЕС та озері Синевир. У двох останніх випадках підводникам потрібно спершу отримати спеціальні дозволи на занурення. 

        У найбільш романтичному і таємничому українському озері Синевир, розповідає пан Сергій, є дві глибокі ями – кожна майже по 24 метри. Знаходиться одна з них поблизу всім відомого острівця на середині синього ока Карпат. Під рештою ж водяного плеса глибина незначна – всього до 1,5 метра. Натомість занурення у дві «синевирські западини» доволі таки небезпечне, зауважує пан Сергій. І не тільки через те, що вже на глибині 12 метрів водолаз потрапляє у царство абсолютної темряви – через таку товщу прісної води вже не пробивається сонячне проміння (у солоній воді видимість значно краща). І навіть не через те, що температура на цій глибині вже вдвічі менша, ніж на поверхні (а на дні взагалі не перевищуватиме 4-6 градусів!). Найбільшу небезпеку для пірнальника тут становлять тисячолітні ялинки та смереки, що колись давно, упавши в ці води, так у них і «законсервувалися», скам’яніли. Вони чорні і дуже гострі, їх гілки часто переплетені між собою, тому водолазові слід бути дуже уважним, аби в темряві випадково не наткнутися на них й не поранитись чи пошкодити життєво важливе обладнання.

Таких рибок побачить дайвінгіст у Закарпатських водах     Практично таку ж саму глибину – 24 метри – закарпатські водолази мають змогу підкорювати і в обласному центрі. Полігон для тренувань – колишній мармуровий кар’єр у мікрорайоні Радванка в Ужгороді. Щоправда, вигляд дна тут значно відрізняється від синевирського. «Дуже багато намулу, бруду, автомобільних шин, використаних пляшок, велосипедних рам тощо. Люди часто скидають у воду сміття, керуючись принципом: «чого око не бачить – того нема». А от нам спостерігати за такими наслідками людської халатності не надто приємно. Звичайно, хотілося б, щоб відпочивальники більш відповідально поводились на водоймах», – каже пан Сергій.

 Так склалося, що найцікавіші підводні знахідки закарпатських водолазів пов’язані з Дідівським 

озером на Берегівщині. Сергій Дмитрієв згадує про містичну фігурку русалки, яку зовсім випадково з друзями знайшли там під час пірнань. Звідти ж витягли і човен, що тепер стоїть на постаменті перед в’їздом на озеро.
    «Підводний світ надзвичайно цікавий, хоч і безмовний, проте ні на що не схожий, казковий, різноманітний. Він вартий того, щоб бодай раз у житті доторкнутись до нього. Більше ніде ви не побачите таких барв, такого розмаїття фарб та відтінків, як під водою», – вважає закарпатський водолаз.
    Однак, для того, аби побачити казковий підводний світ, слід  спершу «озброїтися» всім необхідним спорядженням. Дайвінг – недешеве захоплення. Так, комплект спорядження для нього вартує від 2 тисяч євро. Що й казати, коли один лише балон коштує 300 Є. Дещо дешевше обійдеться фрідайвінг. Щоправда й він потягне на 5000, але вже гривень. Підводне полювання додає окрему статтю витрат на зброю.

Занурення в холодні води Синевиру

    Для дайвера також важливо, щоб, як то кажуть, «костюмчик сидів» – він має щільно облягати тіло: не висіти й ні в якому разі не перетискати. Тому деякі дайвери із не надто стандартною фігурою (а на Закарпатті є й 115-кілограмові пірнальники) шиють свою підводну амуніцію на замовлення. До речі, й сам повний комплект спорядження важить чимало – близько 30 кілограмів.
    В Ужгороді наразі близько 15 людей, які займаються дайвінгом і підводною риболовлею. Серед активістів-пірнальників є й жінки. Для того, щоб безперешкодно занурюватися, людина має отримати посвідчення підводника. Для цього спершу потрібно пройти необхідне стажування та скласти тести Всеукраїнської федерації підводних мисливців. Крім того, що мисливець-підводник повинен мати хорошу фізичну підготовку, він ще й зобов’язаний гарно знати Червону книгу України, розуміти, яку рибу і де можна ловити, а яку і в яких місцях – заборонено.   У найближчих планах закарпатських підводників – влаштування розважально-туристичних підводних 

турів і навіть… проведення підводних весіль.
   Подібна практика вже є за кордоном, де спеціально затоплюються кораблі, машини, а потім організовуються підводні екскурсії для туристів. До речі, плани із затопленням якогось цікавого автомобіля є й у закарпатських дайверів. «Такі екскурсії можна зробити дуже захоплюючими, поєднуючи навчання техніці занурення та розважально-дослідницьку програму». Найкращі місця для цього – глибокі басейни або ж Дідівське озеро. Відчуття в охочих  попірнати й справді мають бути незабутніми, адже вже на глибині 3,5 метри у них буде змога насолодитися станом повної невагомості…