Українська

На Закарпатті можна знайти дуже рідкісні мінералиСамоцвіти

    У потічках, скелях, розломах порід і на гірських стежках Закарпаття причаїлося чимало неймовірних самоцвітів. Деякі з них – єдині у світі. Геологи кажуть, що віднайти їх непросто, а іноді такі пошуки вимагають надзусиль, неабиякої терплячості та відваги. Камінці наче бавляться у хованки і показують себе у всій красі завжди раптово.
    «Самоцвіти – це різні за кольором, складом і будовою мінерали, – пояснила «Унікуму» Руслана Джахман, завідувач відділу природи Закарпатського краєзнавчого музею. ­– Здебільшого, це блискучі, цікаво забарвлені, тверді кристали. Із самоцвітів майстри виготовляють прикраси та предмети для декору інтер’єру. Наразі на Закарпатті виявлено близько 20 різновидів самоцвітів. Це яшма, агати, гірський кришталь, опали, гранати, карпатити, родоніти та інші».

Податки сплачували «драґомідами»

    Руслана Василівна показує колекцію закарпатських самоцвітів. Експонати працівники музею збирають із 1945 року. Усього ж тут зберігається близько сотні різноманітних мінералів. «Навесні цього року в селі Ізки на Міжгірщині у потічку знайшла марамороські діаманти, – розповідає пані Руслана. – Дуже цікаві кристали. Вони не коштовні, трапляються ізольовано, кристалізуються по тріщинах у гірських породах і мають розмір від 1 до 12 мм. Своє найменування дістали від назви Марамороського масиву в Карпатах, де вони локалізуються. Найбільше цих мінералів можна знайти на околицях сіл Рахівщини, Воловеччини та Міжгірщини. У давнину їх називали «драґомідами» або «ґраґомідами». У XVIII столітті марамороськими діамантами селяни сплачували податки».Самоцвіти
    Найбільш розповсюдженим мінералом на землі, за словами Руслани Василівни, є кварц. «У Карпатах він трапляється у вигляді кристалів та друз гірського кришталю й аметистів. У колекції Закарпатського краєзнавчого музею є друзи гірського кришталю з Мукачівського монастиря, однак місце їх знахідки невідоме. Також маємо гранати, знайдені на Перечинщині, Рахівщині та в межах Вигорлат-Гутинського пасма. Аметист і флюорит  відшукали в берегівському Мужієві. А онде – благородний опал. Він дуже рідкісний і до нашого музею потрапив із Перечина у 1949 році. Поруч «зеленіє» карпатит, його також дуже важко знайти. Під ультрафіолетом цей мінерал аж світиться» – зауважує пані Руслана.
    Є в колекції музею й унікальні унгварити, які можна відшукати тільки в нашому краї, а також у Румунії та Болгарії. «Спершу цей мінерал вважався самостійним, але з часом наукові дослідження довели: це опал із домішками глинистого мінералу нонтроніту і гідроокисів заліза, – розповідає Руслана Василівна. «Вперше його виявили в Ужгороді у 1839 році, відтак він і дістав назву «унгварит» (Унгвар – угорське найменування Ужгорода). Трапляється цей мінерал здебільшого на околицях обласного центру. Наш експонат – із села Ільниця, що на Іршавщині.
    Двох однакових унгваритів у природі не існує. Залежно від домішок, вони бувають зеленуватого, жовтуватого, коричневого, бурого, сірувато-блакитного відтінків. Трапляються  однотонні, смугасті або плямисті камені. Унгварит дуже крихкий і в ювелірній справі використовується рідко.
    Біля унгварита виблискує мінерал із рожевим відтінком. «Це родоніт, – пояснює пані Руслана. – Його можна знайти лише неподалік села Ділове на Рахівщині. У природі трапляється у вигляді невеликих зерен рожевого або сіро-рожевого кольору». Ось чому на Сході цей мінерал прозвали каменем світанку. У давнину люди вірили, що родоніт покращує зір, лікує онкологічні захворювання, а ще – розвиває здібності, пробуджує талант і наповнює духовною силою.

Вполювати лепідокрокіт

    Чимало самоцвітів Закарпатському краєзнавчому музею подарував ужгородець Юрій Вашкович. 16-річний школяр захоплюється мінералами вже майже п’ять років і в майбутньому бачить себе ювеліром. «Збираю мінерали для себе, – каже юнак, – це хобі для душі. Свого майбутнього без каменів не уявляю. Найбільше в моїй колекції мінералів із Закарпаття, і лише два – з інших областей України. Камені притягують мене, як товстуна пончики, а космонавта – космос. Я захоплююся їхньою красою».
    У пошуках нових мінералів хлопець разом із товаришем частенько подорожує краєм. «Ми побували в різних кар'єрах, зокрема в Мужієві, Кольчині, Кленовці. Основним джерелом наших знань є праці українського мінералога Євгена Лазаренка. Їздимо не дуже часто, бо бензин дорогий. Проте здебільшого поїздки «окуповуються» вже за півгодини після прибуття, коли знаходимо мінерали. Обов’язково беремо з собою всі необхідні інструменти: молоток, зубило і мішок або рюкзак».
    Наразі в колекції Юрія – 300 екземплярів і 80 різновидів мінералів. «Найдорожчими  для мене є марамароські діаманти, гранати, гірський кришталь, сфалерит, галеніт і лепідокрокіт. Перші складно знайти, а останній, лепідокрокіт, дуже рідкісний і його важко добути. Цей мінерал разом із товаришем, Сергієм Глуховим, ми таки «вполювали» у селі Кленовець, що на Мукачівщині. Він утворюється у порожнинах щільного андезито-базальту і знайти його можна тільки тоді, як порода вже розбита».
    Наразі хлопець  чистить і обробляє мінерали, а потому деякі з них продає в Інтернеті. «Тепер «полюю» одразу ж на декілька мінералів. Маю одну мрію: зібрати всі мінерали світу і відкрити музей, аби всі, хто цікавиться геологією, могли дізнатися про ті чи інші камені».
    Юрій також самостійно розробив геологічну карту області. Каже, найбільше різновидів мінералів трапляється на Берегівщині. Це кристалічний кварц, галеніт, сфалерит, яшма, каолін, барит, флюорит і сидерит.

СамоцвітиАметист допоможе відшукати «жилу»

     Своє захоплення геологією поєднав із заробітком мукачівець Андрій Постаногов. У своїй колекції він зібрав самоцвіти майже з усього світу. Мінерали чоловік самотужки шукає в Карпатах, а також обробляє і продає камені.
     «За часів Радянського Союзу я поїхав у відрядження до Москви, – пригадує він. – Там побував на вернісажі в Ізмайловському парку, де вперше побачив усілякі мінерали, познайомився з геологами і майстрами каменю. Відтоді я й захопився геологією».
     Нині в колекції Андрія Постаногова – п’ять видів опалу, сіра і червона яшма, кальцитовий онікс, сонячні сердоліки, темно-зелений змійовик, чорний обсидіан, рожевий кварц, яскраво-синій лазурит. Також зібрав чимало піритів, агатів, унгваритів, амазонітів, аметистів, флюоритів, марамороських діамантів і гранатів. Має і карпатські морські скам’янілості: відбитки амонітів, белемніти. Більшість каменів чоловік переважно знаходив у Іршавському, Перечинському, Берегівському, Хустському, Рахівському районах і на околицях Ужгорода. Із самоцвітів пан Андрій виготовляє скрині, статуетки, картини і всілякі прикраси.
     Шукати мінерали колекціонер радить із ранньої весни до осені. «Найкраще ходити гірськими струмками – там ховається чимало каменів. Утім, самоцвіти можуть трапитися абсолютно в різних, зовсім неочікуваних місцях. Наприклад, кілька років поспіль я шукав гранати – і ніяк вони мені не «відкривалися», – розповідає дослідник. «А якось влітку таки натрапив на розсипи чорних кристаликів. Спакував кілька десятків – і поклав у нагрудну кишеню. Як спускався, то відчув, що ноги мене зовсім не тримають: стало зле. Згадав, що мінерали по-різному можуть впливати на людей. Є навіть ціла наука – літотерапія, яка вивчає лікувальні властивості каменів. Тоді швиденько переклав пакетик у рюкзак, і мені стало краще».
     Пан Андрій вірить, що кожен камінь має свою енергетику. «Поганих мінералів не існує, – каже колекціонер. – Треба просто знати їх властивості. Камінь може як доповнити енергетику людину, гармонізувати її, так і, якщо певної енергії забагато, а її ще й підсилити з допомогою мінералу, – привести організм у дисонанс. Тому потрібно вміти відчувати камені. Агат, наприклад, заспокоює і здатний поглинати негативний настрій. Аметист колись дуже полюбляли священики, бо цей камінь врівноважує, допомагає відшукати внутрішній спокій, сконцентруватися на важливому. Тож, якщо хочете і собі «вполювати» «жилу» унікальних закарпатських самоцвітів, носіть із собою аметисти».

Надія Вишневська